Мо́вний е́мбол — частина слова, слово або словосполучення, яке хворий багаторазово повторює при спробі говорити.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
емболія — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
емболія — ї, ж., мед. Перенесення кров ю або лімфою частинок, які викликають закупорку судин. || Закупорка кровоносних судин цими частинками. •• Амніоти/чна емболі/я вид тканинної емболії, яка зумовлена потраплянням навколоплідних вод у кровоносне русло… … Український тлумачний словник
емболізм — у, ч., мед. Те саме, що емболія … Український тлумачний словник
емболічний — прикметник … Орфографічний словник української мови
емболічний — а, е, мед. Прикм. до емболія. Емболічний процес … Український тлумачний словник
емболіт — у, ч. Рідкісний мінерал – один із природних бромідів (див. бромі/д) … Український тлумачний словник
аероемболія — ї, ж. Потрапляння в кровоток бульбашок повітря, які викликають емболію малого кола кровообігу … Український тлумачний словник
кардіоцеребральний — а, е: •• Кардіоцеребра/льний синдро/м прояви порушення функцій головного мозку, що розвиваються внаслідок погіршення кровопостачання мозку, емболій у судини мозку або рефлекторних впливів з боку серця … Український тлумачний словник
мієломаляція — ї, ж. Розм якшення спинного мозку внаслідок тромбозу, емболії, запалення або тиску … Український тлумачний словник
неодикумарин — у, ч., фарм. Антикоагулянт непрямої дії, що його застосовують для профілактики та лікування тромбозів, тромбофлебітів, емболій тощо … Український тлумачний словник
